Правопреемство на последней стадии

В судебной практике закрепляется мнение о невозможности замены взыскателя в исполнительном производстве на основании договора отступления права требования. Соответствующая правовая позиция отображена в постановлении Высшего административного суда от 7.03.2017 (дело №803/1273/16). Однако, прежде чем категорически утверждать, нужно выяснить, что может быть основанием для такого правопреемства.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу «зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку».

У ч.1 ст.512 ЦК визначено вичерпний перелік підстав для заміни кредитора у зобов’язанні, а саме: відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов’язку боржника поручителем або заставодержателем (майновим поручителем), виконання обов’язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов’язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст.514 ЦК «до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні у обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом».

Відповідно до ст.37 Цивільного процесуального кодексу правонаступництво допускається на будь-якій стадії процесу. З моменту вступу в процес правонаступник набуває всіх процесуальних прав і обов’язків свого попередника.

Оскільки виконання рішення суду є невід’ємною стадією процесу правосуддя, то й заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та в порядку, визначених законом.

З аналізу ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу можна зробити висновок, що процесуальне правонаступництво настає в разі:

• смерті або оголошення фізичної особи померлою;

• припинення діяльності суб’єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення);

• заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Також зазначено, що господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії процесу.

Отже, вимогами чинного законодавства передбачена заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін шляхом відступлення права вимоги. І такий різновид правонаступництва можливий на будь-якій стадії процесу.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 20.11.2013, справа №6-122цс13). «Виходячи зі змісту стст.512, 514 ЦК, ст.378 ЦПК, ст.8 закону «Про виконавче провадження», заміна кредитора в зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання та розгляду судом заяви про заміну стягувача», — зазначено в ній.


Источник: zib.com.ua

Комментарии 0

Авторизируйтесь, чтобы оставлять комментарии.