Правоохранителям запретят безосновательно изымать технику во время обыска

Среди других новелл, которые предлагают внести в УПК можно выделить как очень спорные, так и уже имеющиеся в кодексе положения. О законопроекте, который должен обеспечить гарантии соблюдения прав физических и юридических лиц во время досудебного расследования в комментарии «Закон и Бизнес » рассказали адвокаты АО «Barristers» Ирина Гловюк и Николай Стоянов.

У проекті Закону України «Про внесення змін до Кримінальногопроцесуального кодексу України (щодо посилення гарантій дотримання правфізичних та юридичних осіб під час досудового розслідування)» № 8459 від08.06.2018 р. міститься ряд прогресивних та таких, що, без сумніву,позитивно позначяться на підвищенні рівня захисту прав, положень. До нихможна віднести такі: положення, що право безперешкодного фіксуванняпроведення обшуку за допомогою відеозапису надається не тільки сторонізахисту, а й особі, чиї права та законні інтереси можуть бути обмеженіабо порушені під час проведення обшуку, адвокату такої особи; заборонуздійснювати тимчасове вилучення майна, щодо відшукання та вилученняякого відмовлено у змісті ухвали про дозвіл на проведення обшуку житлачи іншого володіння особи; встановлення наслідків скасування такоїухвали судом апеляційної інстанції (визнання недопустимими доказів,припинення тимчасового вилучення майна) тощо.

Разом з тим, деякі запропоновані положення документу є такими, щоне матимуть, у разі ухвалення у такій редакції, позитивного впливу накримінально-процесуальні відносини. Це торкається права свідкакористуватися під час давання показань та участі у проведенні іншихпроцесуальних дій правовою допомогою адвоката, який має професійніправа, адже очевидно, що, професійні права адвокат свідка і натепервикористовує у відповідності до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру таадвокатську діяльність». Більш доцільною видається регламентація уокремій статті спеціального статусу адвоката свідка. Крім того, вказанняу абзаці третьому ч. 1 ст. 107 КПК України, що право безперешкодногофіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається: сторонізахисту, у тому числі адвокату, є невиправданим дублюванням п. 19 ст. 3КПК України, адже адвокат, який є захисником у кримінальномупровадженні, чинним законодавством вже віднесений до сторони захисту. Аякщо мається на увазі інший адвокат, то формулювання «стороні захисту, утому числі адвокату» є помилковим.

Скерованим на захист бізнесу є положення викласти абзац третійчастини другої ст. 168 КПК України у редакції: «забороняється тимчасовевилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільнихтерміналів систем зв’язку, крім випадків, коли такі об’єкти отримані врезультаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом абознаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їхвласником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланнямсистеми логічного захисту», тобто вилучити положення чинної редакції,яке дозволяє тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їхчастин, мобільних терміналів систем зв’язку, коли їх надання разом зінформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведенняекспертного дослідження. Проте, у такій редакції статті не забезпеченобаланс публічних та приватних інтересів, адже не враховано ситуації,коли ці об’єкти можуть містити «електронні сліди», виявити які придослідженні, навіть за участі спеціаліста, електронних інформаційнихсистем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку в ході оглядуабо обшуку не є можливим. Проте, така необхідність має бути пропорційнообґрунтована в клопотанні та вказана в ухвалі слідчого судді, як цього івимагає абзац другий ч. 2 ст. 168 КПК України.

Доволі дискусійною видається запропонована авторами законопроектуновела стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого суддіпро надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи. ЧиннийКПК України, до речі, фактично надає можливість скасування рішення проарешт майна, в тому числі тимчасово вилученого внаслідок проведенняобшуку, через існуючі механізми – розгляд клопотання про скасуванняарешту майна та апеляційне провадження.

У той же час, не можна не погодитися з висновком Головногонауково-експертного управління Верховної Ради України від 03.07.2018року, що КПК України не передбачає, на відміну від заходів забезпеченнякримінального провадження, можливості апеляційного оскарження жодногосудового рішення про надання дозволу на проведення відповідних слідчих(розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій. На наш погляд,ідейно чинний кримінальний процесуальний закон не бачить можливим змінудоказової бази шляхом виключення окремих доказів, отриманих занаслідками проведення слідчих (розшукових) дій (зокрема, про це свідчитьконструкція та зміст норм, викладених у ст. 89 КПК України). Але, у тойже час не можна не визнавати, що окремі заходи забезпеченнякримінального провадження мають дуалістичну природу, одночасно єспособами збирання та перевірки доказів (наприклад, тимчасове вилученнямайна, тимчасовий доступ до речей і документів, затримання) ізаконодавець передбачив апеляційне оскарження рішень про їхзастосування.

«Законодавчий прецедент» щодо розширення випадків апеляційногооскарження проміжних судових рішень на стадії досудового розслідування уподальшому може призвести до пропозицій апеляційного оскарження й,наприклад, судових рішень про залучення експерта. Важко уявити на що утакому разі перетвориться оцінка доказів судом першої інстанції під чассудового розгляду після відповідної оцінки допустимості доказів з бокусуду апеляційної інстанції. Крім того, такою нормативною регламентацієюбуде прямо порушено засаду безпосередності дослідження показань, речей ідокументів.

За своєю суттю, пропоновані зміни щодо апеляційного оскарження ухвалислідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володінняособи є продовженням тенденції внесення змін та доповнень докримінального процесуального законодавства, які обмежують повноваженнята процесуальні можливості сторони обвинувачення у кримінальномупровадженні. Причиною таких законодавчих обмежень є відсутність дієвогомеханізму прокурорського нагляду та чинника особливих сподівань передвступом у дію КПК України 2012 року - судового контролю (слідчимисуддями в силу багатьох причин об’єктивного та суб’єктивного характеруконтроль за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальномупровадженні здійснюється здебільше поверхово та неякісно).

Насамкінець зазначимо, що жодні зміни та доповнення до кримінальногопроцесуального закону не будуть дієвими без добросовісного та сумлінноговикористання прав, виконання обов’язків та реалізаціїкримінально-процесуальних повноважень усіма учасниками кримінальногопровадження.


Источник: zib.com.ua

Комментарии 0

Авторизируйтесь, чтобы оставлять комментарии.