Национальный фильтр

Среди главных причин несовершенства нового права — отсутствие гарантированной выплаты справедливой сатисфакции как за моральный вред, так и за материальные расходы, связанные с тщетным поиском справедливости в судах. Чтобы найти действенные рычаги, в Конституционный Суд пригласили международных экспертов.

Орбіти скарги

Після розгляду Конституційним Судом «першої хвилі» конституційних скарг представники Венеціанської комісії та провідні науковці з Європи не лише обговорили цю новацію із суддями Конституційного Суду, а й внесли свої пропозиції щодо її вдосконалення. На міжнародній конференції «Індивідуальна конституційна скарга до Конституційного Суду України» конституціоналісти дискутували про те, як ефективніше скасовувати неконституційні закони.

Як зазначила почесний президент комісії Ганна Сухоцька, конституційна скарга має охоплювати всі права людини — політичні, соціальні та публічні. Можливо, саме тоді вона зможе конкурувати із заявами до ЄСПЛ. Суть такого звернення полягає у поєднанні приватного та публічного інтересу. І це має слугувати посиленню її ваги при захисті конституційного права. Г.Сухоцька запевнила: доки всі судді та суди не будуть дійсно незалежними, скарга не зможе виконувати свою місію.

Після виступу судді Конституційного трибуналу Республіки Польща у відставці Мирослава Граната було висловлено думку, що при становленні інституту конституційної скарги законодавець припустився помилки.

Конституційна скарга у баченні поляків — це протидія посяганню на конституційні права та свободи громадян з боку публічних суб’єктів. І судді трибуналу досліджують не рішення, прийняті внаслідок застосування того чи іншого сумнівного з точки зору конституції закону, а сам акт. Звертаються до конституційного органу в Польщі переважно з питань податкового та соціального права, а також оскаржують неналежний доступ до суду. Але разом з тим Конституційний трибунал Республіки Польща встановив, що «не можуть бути підставою для конституційної скарги норми, які визначають загальні принципи конституційного ладу, а також норми, адресовані законодавцю». Представляти інтереси заявника повинен лише фахівець у галузі права. Український же законодавець такого обов’язку не прописав.

Ухвалені польською конституційною юрисдикцією рішення мають так звані макро- та мікроефекти. Крім реалізації концепції «erga omnes», заявник отримує відновлення стану, який існував до порушення його права, та можливість вимагати в суду загальної юрисдикції нового розгляду справи. Разом з тим з 2015 р. у трибуналі більше не практикують публічних слухань і розгляд відбувається на закритих сесіях.

Нормальною практикою, підтвердженою міжнародними експертами, є відхилення неприйнятної скарги приблизно у 90% випадків. Утім, дискусію викликав не цей показник, а відмова у розгляді конституційних скарг через необґрунтованість позиції суб’єкта.

Необов’язковий ультиматум

З 930 скарг, поданих до Суду до 31.08.2018, повернули 649, у тому числі через необґрунтованість. Але чи повинен заявник заглиблюватись у цю сферу права? Адже він має підтвердити те, що стає приводом для дискусій 18 провідних конституціоналістів.

Щоправда, Суд повертає скарги лише у випадках безсумнівної необґрунтованості — запевнив суддя КС Василь Лемак.

До того ж, як зауважив суддя КС Михайло Гультай, повертаючи скарги заявникам, Суд надав відповідні роз’яснення щодо відмови із зазначенням про можливість повторного звернення після усунення недоліків, виявлених під час їх попередньої перевірки.

На конференції також наголошувалося: якщо Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, визнав закон України (його окремі положення) таким, що відповідає Конституції України, але одночасно виявив, що суд застосував закон (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції, то Конституційний Суд указує на це у резолютивній частині рішення. Таке положення закону «Про Конституційний Суд України», на думку Венеціанської комісії, «є кроком у правильному напрямку, який уможливлює подальше дослідження конституційності актів, хоча й не може запровадити повну конституційну скаргу».

Реалізована в Україні модель «нормативної» скарги спрямована тільки на закон. На практиці порушення прав людини часто спричинені не застосуванням неконституційного закону, який може бути оскаржено шляхом подання такого виду скарги, а є результатом неконституційного індивідуального акта, який, можливо, але не обов’язково, прийнятий на підставі закону, що відповідає Конституції. Таким чином, велика кількість порушень прав людини не потрапляє у сферу дії цього інструменту захисту.

Обраний підхід

Інструкції щодо розгляду конституційної скарги як такої не існує. А отже, першопрохідці мають керуватись виключно Конституцією України та верховенством права.

Важливим є питання можливості ініціювання розгляду справи самим Судом у випадку, коли заявник відкликав скаргу, а під час її дослідження вже встигли виявити ймовірну неконституційність.

Якщо такий прецедент матиме місце, судді керуватимуться прерогативою основоположних прав громадян, беручи за приклад Європейський суд з прав людини. Але, на жаль, не у всьому.

Звертаючись до ЄСПЛ, заявники отримують перспективу перегляду справи та отримання відшкодування. Закон не наділив КС можливістю забезпечення компенсації, проте це визначено в Конституції. Як розповів М.Гультай, забезпечення справедливої компенсації за результатами розгляду конституційної скарги не передбачене. Проте в разі ухвалення рішення за конституційною скаргою на користь суб’єкта конституційної скарги останній може скористатися конституційним правом, гарантованим ст.56 Конституції, на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідних органів. Таким чином, разом з конституційними скаргами має запрацювати механізм реальної компенсації моральної та матеріальної шкоди, завданої актами чи діями, що визнані КС неконституційними. Питання лише в тому, хто буде визначати розмір цього відшкодування?

Як у цьому, так і в багатьох інших аспектах конституційна скарга вимагає від суддів неабиякої активності. Судячи з темпів розгляду 176 скарг, розподілених між доповідачами, суддів важко звинуватити у зволіканні.

Чергове запитання, яке постає при розгляді скарг: неконституційним є застосований закон чи він неправильно інтерпретований? Панує думка, що Конституційний Суд — це суд права, який не досліджує фактів. Водночас, з точки зору обґрунтування, це не так, оскільки там, де є процедура, є факт, — зауважив В.Лемак. Якщо передбачено такий критерій конституційності актів, як дотримання конституційної процедури розгляду, ухвалення і набрання чинності, то встановлення відповідних фактів є необхідною процедурою.

Так чи інакше, але судді беруть на себе відповідальність за такі рішення, а відповідальність, як зазначив Голова КС Станіслав Шевчук, — це зворотний бік незалежності.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Михайло ГУЛЬТАЙ,
суддя Конституційного Суду України:

— Якщо застосований закон чи положення є конституційним, але один чи кілька судів розтлумачили його неправильно, то громадянин також звертається до КС. Адже він не знає, що саме криється за несправедливим, на його думку, рішенням. Що тоді зможе зробити Суд, якщо в нього забрали повноваження тлумачити закон?

Навіть якщо у резолютивній частині рішення буде зазначено, що спірне положення потрібно розуміти по-іншому, вбачається, що до бажаних наслідків це не приведе.


Источник: zib.com.ua

Комментарии 0

Авторизируйтесь, чтобы оставлять комментарии.