Тайное решение

Однажды судья, спеша в отпуск, приняла решение об удовлетворении иска. Ответчики злостно прогуливали заседания, игнорировали уведомления, чем очень раздражали. А затем оказалось, что один из них 3 года назад умер, а другой переехал.

Два роки тому до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява про стягнення досить великої суми грошей, яку громадянин ніяк не міг повернути. Справа дісталася судді Аліні Охтень.

Свого часу позивач дав у борг під розписку в присутності свідків $40000. Боржники обіцяли повернути гроші через рік. Улітку віддали трохи більше ніж $5000, про що також свідчили розписки. І все. На тому розрахунки припинились. Усе здавалося просто: боргові розписки позивач надав, адресу відповідачів зазначив, свідків привів.

Суддя відкрила провадження й повідомила про це відповідачів за вказаною адресою. Однак інформації про те, що повідомлення отримано, не надійшло. Боржники не з’явилися на засідання, і розгляд справи довелося відкласти. За кілька днів суддя отримала відповідь із міської ради, що за тією адресою такі-то особи не живуть.

Неправильна адреса реєстрації не стала підставою для відкладення розгляду справи та повідомлення відповідачів через оголошення в пресі, як передбачено законом. Позивач стверджував, що точно знає: люди мешкають саме за вказаною ним адресою, просто намагаються в такий спосіб уникнути сплати боргу.

З якихось їй одній відомих причин А.Охтень не повірила офіційним даним. Твердження позивача їй видалося переконливішим. Тому про наступне судове засідання вона повідомила за тією самою адресою.

Відсутність боржників цього разу не зупинила правосуддя. На засіданні допитали свідків, цим і обмежилися. Причина неявки другої сторони не змусила засумніватись в точності адреси. Хоча в позовній заяві йшлося про досить велику суму.

А.Охтень якраз збиралась у відпустку і, напевне, подумки купалась у морі. Тому вирішила не відкладати слухання й заочно прийняла рішення про задоволення позову.

Відповідачі, навіть не здогадуючись про це, змушені віддати $35000, що на той час становило більше ніж 800000 грн. Повернувшись із відпустки, суддя додала до цієї суми ще понад 5000 грн. судового збору на користь держави.

Один з відповідачів, який давно живе в іншому місті, якось довідався про таке рішення та зажадав пояснень. Як же він здивувався, дізнавшись, що був невидимим учасником процесу разом з іншим відповідачем, який помер 3 роки тому.

Обурений боржник звернувся одночасно в апеляційний суд і в суд першої інстанції з вимогами скасувати заочне рішення як незаконне. Останній скасував рішення та призначив справу до розгляду в загальному порядку. Ще через кілька місяців заяву повернули її ініціаторові на підставі того, що справа не належить до компетенції суду.

Така недбалість привернула увагу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської, яка наприкінці 2016 року внесла подання до Вищої ради правосуддя. Документ пролежав там 1,5 року, поки проти судді відкрили дисциплінарне провадження. Третя дисциплінарна палата вирішила оголосити служительці Феміди сувору догану та позбавити її доплат на кілька місяців.

А.Охтень оскаржила вердикт. Одначе захиститися не змогла.

Жінці так і не вдалося пояснити, чому вона знову й знову продовжувала надсилати інформацію про засідання на неправильну адресу. Законниця не змогла відповісти, чому не повідомила відповідачів через пресу.

Щоб переконати членів ВРП у власній невинуватості, А.Охтень озвучила той самий аргумент — на думку позивача, його боржники проживали саме за тією адресою, тож їй нічого іншого не залишалось, як йому повірити.

Члена ВРП Анатолія Мірошниченка взагалі здивувало, що суддя оскаржує рішення палати. На його думку, якщо за такий проступок їй винесли лише догану, то дисциплінарне провадження було для судді дуже вдалим. Адже вона вчинила відразу кілька порушень: не тільки не повідомила належним чином відповідачів, а ще й прийняла заочне рішення. Та й основним доказом у справі була розписка, яку склав не боржник, а кредитор. Хоча зазвичай розписки пишуть ті, хто бере в борг.

Прийняла незаконне рішення, ще й не внесла його вчасно до реєстру. Хоч А.Охтень запевняла, що зробила це відразу після повернення на роботу, у ДП «Інформаційні судові системи» повідомили, що дата останньої зміни, внесеної до цього рішення, — аж через півтора місяця від вказаного дня. Тож, можливо, саме тоді його й надіслали.

«У мене якщо і є якісь сумніви, то такі: чи тут мала місце недбалість, чи умисел», — підсумував А.Мірошниченко свої висновки.

Утім, його колеги також виявили поблажливе ставлення до судді й залишили в силі рішення дисциплінарної палати.

Ось так за неперевірену адресу учасників процесу можна отримати догану та втратити доплати.


Источник: zib.com.ua

Комментарии 0

Авторизируйтесь, чтобы оставлять комментарии.